Новини Євроінтеграції, Україна-НАТО
До порту Одеса з візитом прибули кораблі Північноатлантичного альянсу
23.07.2018
23 липня, до порту Одеса з візитом прибули кораблі Постійної військово-морської групи НАТО № 2 (SNMG2) — фрегат Королівських ВМС Нідерландів «DE RUYTER», фрегат Турецької Республіки «FATIH», фрегат МС Румунії «REGELE FERDINAND», та Постійної протимінної військово-морської групи НАТО № 2 (SNMCMG2) — допоміжне судно ВМС ФРН «RHEIN», мінний тральщик ВМС Туреччини «ANAMUR» та мінний тральщик МС Румунії «LUPU DINESCU».
Згідно програми, проведено протокольну зустріч іноземної делегації з командувачем Військово-Морських Сил ЗС України віце-адміралом Ігорем Воронченком.
Сторони наголосили на важливості розвитку співробітництва між Українськими ВМС і НАТО, флотами країн-партнерів з точки зору підвищення взаємосумісності та зміцнення безпеки у Чорноморському регіоні. Завершилася зустріч обміном сувенірами.
Як планується, по завершенні візиту кораблі зазначених груп НАТО спільно з Військово-Морськими Силами ЗС України проведуть у Чорному морі тренування типу PASSEX.
На морі, в повітрі і на суходолі. Міжнародні військово-морські навчання «Сі Бриз — 2018»
22.07.2018
Міжнародні військово-морські навчання «Сі Бриз — 2018» стали наймасштабнішими та найпотужнішими за більш ніж 20 років проведення маневрів. Заходи проводилися в дусі співробітництва між оборонними відомствами України та США з традиційним запрошенням до участі у них військових інших країн-членів та партнерів НАТО.
На морі, в повітрі і на суходолі військові з 19 країн світу відпрацьовували спільні дії під час проведення багатонаціональної морської операції з безпеки у кризовому регіоні.
17.07.2018
«На Саміті НАТО у Брюсселі йшлося про успіх у проведенні реформ Збройних Сил України та про зміну формату спілкування і взаємодії з партнерами, окрім дорадчої та матеріально-технічної, йшла мова й про конкретну допомогу». Про це 16 липня у прямому ефірі політичного ток-шоу «Свобода слова» на телеканалі ICTV заявив Міністр оборони України генерал армії України Степан Полторак.
— Так, наприклад, міністр оборони Великої Британії буде з візитом в Україні в жовтні, і ми розглядаємо питання щодо поставок оснащення для Збройних Сил України. Зараз відпрацьовується, що саме вони будуть поставляти нам. Міністр оборони Канади — ми вже сформували декілька договорів, й підписали з постачання озброєння для України. Окрім цього, у нас є тісна взаємодія з міністром оборони Польщі у військово-технічній співпраці, а також є питання, пов’язане зі створенням, навчанням та підготовкою спільної бригади ЛитПолУкрБриг, — розповів Міністр оборони України Степан Полторак.
Він наголосив: «Мені дуже було приємно чути про те, що більшість міністрів, моїх колег казали про те, що сьогодні НАТО готове до того, щоби розглядати питання не тільки допомоги, але й прискорювати вступ України до Альянсу».
— Міністр оборони США після прийняття закону про національну безпеку, після аналізу, який вони провели щодо реформування Збройних Сил України наголосив, що найближчим часом США нададуть допомогу Україні для зміцнення обороноздатності української армії, для поставок озброєння, техніки, оснащення на 100 мільйонів доларів США, — повідомив Міністр оборони України Степан Полторак.
Євроінтеграція – це перманентний процес, який не можна навіть призупиняти, – Іванна Климпуш-Цинцадзе
20.07.2018
Євроінтеграційні реформи – це перманентний процес та постійна безупинна робота всіх органів влади. Міністерства та відомства не повинні забувати про свою надважливу роль у просуванні необхідних законодавчих змін. Про це заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе під час наради щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також інших питань у сфері європейської інтеграції, в якій взяли участь заступники міністрів з євроінтеграції та керівники директоратів.
«Надзвичайно важливо всім представникам виконавчої влади не забувати про те, що євроінтеграція – це процес, який не можна зупиняти. Тому потрібно докладати максимальних зусиль, аби уникати будь-яких затримок з імплементацією того чи іншого положення Угоди про асоціацію Україна-ЄС», – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Вона підкреслила, що надзвичайно важливим елементом для підвищення ефективності євроінтеграційних реформ є максимальне використання допомоги європейських партнерів. У цьому контексті виключно важливою є пріоритизація напрямів використання цієї допомоги. «Наголошую на тому, що наразі для кожного міністерства та відомства в Україні одним з головних завдань має стати системна пріоритизація напрямів співпраці з ЄС. Ми разом з партнерами маємо розуміти, де в першу чергу потрібно докладати спільних зусиль для досягнення максимального результату», – зазначила Віце-прем’єр-міністр, коментуючи стан виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Вона також додала, що системна робота у цьому напрямі є важливим допоміжним інструментом у переговорному процесі з європейськими партнерами щодо того чи іншого питання співпраці і дозволяє наповнювати конкретним змістом політичну частину співробітництва України з ЄС. Така робота, зокрема, дозволила закріпити у спільній заяві за результатами 20-го Саміту Україна-ЄС готовність Євросоюзу до схвалення механізму інтеграції України у кількох пріоритетних напрямах: енергетичний та цифровий ринки, митна сфера, а також юстиція, свобода та безпека
Підсумовуючи, Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що органи виконавчої влади також повинні відстежувати реалізацію законодавчих змін, необхідних для імплементації Угоди про асоціацію, і постійно співпрацювати з відповідними профільними комітетами Ради для досягнення максимального синергетичного ефекту від співпраці Уряду та Парламенту.
Представники країн ЄС та Уряду і Парламенту України обговорили напрями поглиблення співпраці на шляху євроінтеграції
02.07.2018
Представництво Парламенту та комітетів Верховної Ради України, представники Уряду та посли держав-членів ЄС обговорили напрями поглиблення співпраці на шляху євроінтеграції України. Зустріч відбулася у Верховній Раді напередодні 20-го ювілейного Саміту Україна - ЄС, який заплановано на 9 липня.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе під час виступу зазначила, що Угода про асоціацію є найбільш амбітною угодою, яка коли-небудь укладалася Європейським Союзом з третьою країною, і є співставною із тими завданнями, які брали на себе країни-кандидати на вступ до ЄС. Вона зазначила, що, зважаючи на високу динаміку розвитку права ЄС, потрібні чітке розуміння та бачення першочергових і пріоритетних сфер співробітництва між Україною та ЄС. Для подальшої більш тісної інтеграції з ЄС обрано чотири таких галузі: інтеграція України до енергетичного, в першу чергу газового ринку ЄС, поглиблене співробітництво у сфері цифрової економіки, співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки, а також активізація взаємодії у сфері митної співпраці та технічного регулювання.
Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що імплементація Угоди призвела до якісних змін в житті країни, як у секторальному, так і у горизонтальному вимірах. Серед горизонтальних змін - збільшення обсягів експорту України до країн ЄС у 2017 році до 40,5 % та імпорту ЄС до України до 41,9 %. Між Україною та країнами ЄС вже діє єдине правове поле діяльності компаній на основі принципів та вимог права ЄС. Запроваджено систему ринкового нагляду за принципами, що існують в європейських країнах. Затверджено та розпочато реалізацію комплексного Плану заходів з виконання Угоди, яке дозволило визначити вузькі місця процесу європейської інтеграції в цілому. Цей аналіз допоміг сформувати чітку дорожню карту урядово-парламентської взаємодії, визначити спільні з ЄС пріоритети виконання Угоди та належним чином організувати роботу як всередині міністерств, так і міжвідомчу координацію.
Говорячи про секторальні зміни, Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що найбільш значні успіхи простежуються в освітньому та фінансовому секторах, енергетиці, енергоефективності та підприємництві, удосконаленні нормативно-правової бази з питань банківського регулювання та нагляду. Разом з тим, є сектори, у яких імплементація необхідних реформ не відбувається настільки швидко, як це потрібно. Це, передусім, сектор громадського здоров’я, реформування вітчизняної наукової сфери, приведення законодавства України до європейського у секторах транспорту та поштових послуг.>
Віце-прем’єр-міністр подякувала депутатам за ефективну співпрацю щодо імплементації євроінтеграційних законопроектів та зазначила, що її результати можуть бути успішно впроваджені лише за подальшої підтримки міжнародних партнерів. Іванна Климпуш-Цинцадзе також наголосила на необхідності підвищення інституційної спроможності органів, які відповідають за координацію євроінтеграції. Зокрема, в Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції не вистачає фахівців, а ті, що є, перевантажені.
Голова Верховної Ради України Андрій Парубій зазначив, що 57 законопроектів, які необхідно схвалити для забезпечення виконання Угоди про асоціацію цього року, належать до відання різних комітетів і перебувають на різних етапах ухвалення. Зокрема, з переліку Дорожньої карти було в цілому ухвалено п'ять важливих законів, наприклад, закон щодо добровільного об'єднання громад (№6466), який дав можливість об'єднувати села навколо великих міст та дав потенціал для утворення десятків нових громад по всій Україні або закон про авторське право, чи стратегічну екологічну оцінку. Водночас, додав Голова Верховної Ради, ще одинадцять законопроектів прийнято за основу. "Як мінімум, кожного пленарного тижня три-чотири закони, необхідні для співпраці з ЄС, приймається українським Парламентом". Він назвав це "непоганою статистикою" і додав, що і на цей пленарний тиждень передбачено розгляд п'яти законопроектів, серед яких "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях", "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" та законопроекти аграрної сфери.
Андрій Парубій звернувся до голів комітетів, аби під час подання законопроектів на розгляд Верховної Ради серед них обов'язково були законопроекти з переліку «євроінтеграційних». "Хочу наголосити, що вся Верховна Рада сконцентрувалася навколо того, щоб наші зобов'язання перед ЄС були виконані", - підкреслив він та зазначив, що незважаючи на "гарячі" дискусії у сесійній залі, є велика група ентузіастів, завдяки яким процес рухається: Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко, Комітет з питань європейської інтеграції та Комітет у закордонних справах, Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе та інші.
Перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко наголосила, що українська сторона вважає успішною гармонізацію із європейським законодавством у сфері енергетики, гуманітарної політики, юстиції, антикорупційного законодавства, водночас необхідно більше уваги приділити питанням імплементації законодавства у сферах медицини, державних закупівель, науки, техніки, природного середовища, транспорту. За словами Ірини Геращенко, до саміту Україна-ЄС Парламент має ухвалити заяву про посилення заходів щодо політичної асоціації та економічної інтеграції України з ЄС, в якій буде засвідчено “відданість виконанню домашнього завдання” Україною у контексті імплементації Угоди про асоціацію та звернено увагу європейців на необхідність посилювати підтримку України на шляху реформ і в питанні безпеки.
Голова Представництва ЄС в Україні Хюг Мінгареллі наголосив на тому, що напередодні саміту Україна – ЄС представникам країн Євросоюзу важливо розуміти погляд України стосовно подальшого розвитку відносин з ЄС. Він зазначив, що передумовою успішної реалізації Угоди є якісна координація зусиль Уряду та Парламенту, а також координація роботи в цьому напрямі всередині Уряду. Він відзначив успішну роботу в цій царині під головуванням профільного Віце-прем’єра Іванни Климпуш-Цинцадзе. За словами Хюга Мінгареллі, Україна має багато успіхів на шляху впровадження європейських змін, проте необхідно, щоб протягом наступних двох місяців кілька міністерств виконали термінову роботу з підготовки євроінтеграційних законопроектів для внесення їх в сесійний зал восени. Окрім того, за його словами, потрібно пріоритизувати зусилля та здійснювати моніторинг роботи для виявлення слабких місць, а також посилювати комунікацію євроінтеграційних змін для населення України.
В обговоренні також взяли участь Голова Комітету ВР у закордонних справах Ганна Гопко, Голова Комітету ВР з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець, Голова Комітету ВР з питань інформатизації та зв'язку Олександр Данченко, Перший заступник голови Комітету ВР з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко, заступник голови Комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко, Секретар Комітету з питань європейської інтеграції Олена Сотник, Голова підкомітету з питань євроатлантичного співробітництва та євроінтеграції комітету ВР у закордонних справах Світлана Заліщук, Надзвичайний та Повноважний Посол Австрії в Україні Герміне Попеллер та інші.
Саміт Україна-ЄС має дати «політичне благословення» подальшому розвитку пріоритетів співпраці з Євросоюзом, - Іванна Климпуш-Цинцадзе
02.07.2018
Окрім важливих пріоритетів політичної підтримки країнами ЄС щодо протидії російській агресії та відновлення територіальної цілісності України, вагомою частиною порядку денного саміту Україна-ЄС на найвищому рівні, який відбудеться 9 липня в Брюсселі, стане виконання Угоди про асоціацію та Зони вільної торгівлі. Про це розповіла Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, відповідаючи на питання журналістів.
Вона нагадала, що під час минулорічного, 19-го Саміту Україна-ЄС, Президент України окреслив чотири важливих напрямки поглибленої інтеграції України. Зокрема, це інтеграція в енергетичний та цифровий ринки ЄС.
«Ми розробили пропозиції щодо того, в який спосіб Україна могла би, через виконання зобов’язань Угоди про асоціацію, розглядатися як країна, яка є частиною енергетичного ринку ЄС. Зараз формується цифровий ринок Європейського Союзу. Ми також вважаємо, що між ЄС та Україною необхідно узгодити чітку конкретизовану дорожню карту з урахуванням того, як змінилося законодавство Європейського Союзу в цифровій галузі з того часу, коли закінчилися перемовини щодо Угоди про асоціацію. Відповідно, на основі цих нових підходів Європейського Союзу маємо також максимально інтегрувати Україну до процесів у цифровій галузі. В цьому є взаємний інтерес як України, так і ЄС. І так само хочемо вийти де-факто на сприйняття України в форматі 28+1 в цифровому ринку ЄС, який зараз формується», - зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Вона також розповіла про третій пріоритетний напрям, на якому зараз зосереджена дискусія з Європейським Союзом – митну сферу. За словами Віце-прем’єр-міністра, Україна розраховує на те, щоб з поступом у цій галузі отримати додаткові можливості для спрощення митних процедур транзиту, зокрема, з боку України до ЄС.
Україна зробила досить багато для того, щоб синхронізувати процедури технічного регулювання стосовно промислових товарів. Це дає можливість відкрити шлях до підписання Угоди АССА (Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів). Укладання Угоди засвідчить відповідність стандартів українських промислових товарів європейським стандартам, що полегшить роботу багатьом українським компаніям і надасть їм додаткові можливості для розвитку.
У сфері юстиції, свободи й безпеки, після вже отриманого безвізу, є додаткові взаємовигідні можливості для поглиблення співпраці з різними європейськими структурами, зокрема, щодо ефективного інтегрованого управління кордонами та захищеності кордонів країн Шенгенської зони.
«Ми сподіваємося, що Саміт дасть «політичне благословення» подальшому опрацюванню цих напрямів органами асоціації, - Комітетом асоціації і Радою асоціації, які є органами, що забезпечують виконання Угоди. Ми також розраховуємо на те, що і Парламент буде підтримувати нас на цьому шляху, тому що суто виконавчими рішеннями імплементувати Угоду про асоціацію просто не можливо», - зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
«На Саміті йтиметься про те, як максимально ми могли би, виконуючи всі амбітні завдання, які закладені в Угоді про асоціацію з ЄС, очікувати і від Європейського Союзу більшої залученості до спільної роботи над виконанням Угоди», - наголосила Віце-прем’єр-міністр.
“Рішення щодо вступу України до НАТО прийматимуть громадяни України” – генерал армії України Степан Полторак
28.06.2018
“Президент України наголосив, що рішення стосовно вступу України до Альянсу має прийматися виключно громадянами України, тобто усім суспільством. І це рішення має бути закріпленим Конституцією України”.
Таке переконання сьогодні, 28 червня висловив Міністр оборони України під час урочистих заходів за участю Глави держави, присвячених Дню Конституції України.
- Я можу запевнити всіх, що Збройні Сили України повністю підтримають прагнення людей і Верховного Головнокомандувача щодо вступу в НАТО, - зазначив генерал армії України Степан Полторак. - Я сподіваюся і вірю в те, що населення України підтримає ідею вступу нашої країни до Альянсу, адже це гарантія безпеки держави.
Спілкуючись з журналістами під час заходу, Міністр оборони повідомив також деякі подробиці візиту у Брюссель, що відбувся кілька тижнів тому.
- Ми провели зустрічі на рівні Міністрів оборони низки країн, зокрема Сполучених Штатів Америки, Канади, Великої Британії, Польщі і Литви, - повідомив Степан Полторак. - Під час спілкування ми обговорили найголовніші питання, пов’язані з безпекою у військові сфері.
Відповідаючи на запитання представників ЗМІ стосовно прийняття Закону України “Про національну безпеку”, Міністр оборони України зокрема зазначив:
- Під час відпрацювання документів стратегічно-оборонного планування, починаючи з 2016 року, коли ми розпочали активну фазу реформ Збройних Сил України, ми обговорювали практично кожен наш крок, працювали разом, дискутували, і приймали узгоджені рішення. Закон про нацбезпеку став фактично підсумком цієї спільної роботи, - зазначив Міністр. – Проект цього надважливого законодавчого акту був погоджений з нашими колегами, які повністю підтримали нас.
Президент внесе до Парламенту зміни до Конституції щодо закріплення стратегічного напрямку руху України до членства в ЄС та НАТО
28.06.2018
Президент Петро Порошенко внесе на розгляд Верховної Ради зміни до Конституції України в частині закріплення в Основному законі стратегічних цілей Української держави — набуття членства України в Європейському Союзі та Північноатлантичному Альянсі.
«Ще одні зміни до Конституції на яких я наголошую. Найближчим часом мною буде передано до Верховної Ради проект змін до Конституції — поправку, яка закріпить дві наших стратегічних цілі тісно пов’язані одна з одною», — сказав Президент під час урочистих заходів з нагоди Дня Конституції України.
Глава держави повідомив, що готуючи цю ініціативу, він виходив з трьох надзвичайно важливих міркувань. «По-перше, європейська та євроатлантична інтеграція чітко відповідають національним інтересам України. По-друге, орієнтація на Євросоюз та Північноатлантичний Альянс підтримуються абсолютною більшістю громадян, про що переконливо свідчить динаміка громадської думки. Але при цьому, по-третє, існує очевидна загроза ревізії європейської та євроатлантичної стратегії під впливом різних зовнішніх та внутрішніх обставин. І походить вона не лише від тих сил, які заслужили собі репутацію п’ятої колони», — сказав Петро Порошенко.
За його словами, «серед політиків дедалі більше стає охочих поставити під сумнів наш чітко вивірений європейський курс, і нам вже окремі безвідповідальні політикани малюють необхідність повернення на Схід».
«Щоб ніхто і не думав петляти, впевнений, що це має бути прямим текстом зафіксовано у Конституції», — підкреслив Президент та висловив впевненість, що існує можливість зібрати триста голосів за це рішення у нинішньому складі Верховної Ради.
«І нам треба негайно починати роботу в цьому напрямку», — підсумував Глава держави.
29.05.2018
В Одесі, на базі Південного територіального управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, розпочалася конференція підкомітету Військової поліції Багатонаціонального об’єднаного координаційного комітету з питань військового співробітництва та оборонного реформування.
У заході, крім вітчизняних військових правоохоронців, також беруть участь представники Військової поліції Канади, Литви, Данії, Великобританії, Польщі, Чехії, Національної гвардії Каліфорнії (США) та Центру досконалості Військової поліції НАТО (Польша).
Упродовж 5 днів учасники конференції планують обговорити питання вдосконалення професійної майстерності, обмінюватися фаховими здобутками та опанувати досвід закордонних колег.
Як повідомив начальник штабу – перший заступник начальника Південного територіального управління Військової служби правопорядку полковник Костянтин Бабінець, цей захід сприятиме подальшому розвитку співробітництва України з країнами НАТО у напрямку створення Військової поліції України.
28.05.2018
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроаталантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе в рамках робочого візиту до Брюсселю зустрілась з Комісаром ЄС з питань розширення та політики сусідства Йоганесом Ґаном.
Віце-прем’єр-міністр подякувала Єврокомісарові за сильну та стійку підтримку України на шляху реформ. Єврокомісар, своєю чергою, звернув увагу на необхідність консолідації усіх гілок української влади щодо впровадження горизонтальних реформ.
Іванна Климпуш-Цинцадзе, серед іншого, поінформувала співрозмовника щодо стану розгляду та ухвалення Верховною Радою України законодавства про утворення антикорупційного суду. Єврокомісар підтвердив свою участь у другій конференції на підтримку реформ в Україні, яка відбудеться наприкінці червня у Копенгагені.
На зустрічі також були обговорені питання активізації діяльності у рамках двосторонніх органів асоціації з метою формування чіткого порядку денного виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Сторони обговорили питання безпекової ситуації в Україні через агресію Російської Федерції на її території. Травень став найгіршим місяцем року за кількістю обстрілів і спричинених ними жертв. У питанні продовження та розширення санкцій проти Росії Україна розраховує на подальшу підтримку та єдність ЄС.
Враховуючи актуальні фінансові потреби України у контексті обслуговування зовнішніх зобов’язань та впровадження реформ, Україна очікує на ухвалення збалансованого рішення щодо четвертої Програми макрофінансової допомоги ЄС обсягом 1 мільярд євро.
Іванна Климпуш-Цинцадзе подякувала Єврокомісару за підтримку неурядового сектору України. В цьому контексті вона високо оцінила роботу Брюссельского представництва українського дослідницького центру (Ukrainian Think Tank), який сприяє співпраці українських експертів з колегами з Євросоюзу та надає платформу для спільних дій. Водночас у цьому контексті Віце-прем’єр-міністр закликала Комісію до більш фокусного підходу щодо підтримки таких організацій.
Курс на євроінтеграцію став однією з ключових складових реформ в Україні – Володимир Гройсман під час зустрічі з Президентом Європейської Ради у Брюсселі
24.05.2018
Виконання положень Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а також курс на поглиблену євроінтеграцію став ключовим орієнтиром роботи Уряду та складовою реформ в Україні. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з Президентом Європейської Ради Дональдом Туском. Зустріч відбулася в рамках робочого візиту Володимира Гройсмана до Брюсселя.
Глава Уряду відзначив, що план реформ Кабінету Міністрів був і залишається вельми амбітним. І значна частина цього плану вже втілюється в життя. Інновації запроваджуються в освіті, медицині, пенсійній системі. На часі – залучення інвестицій в державний сектор, модернізація системи управління державним майном, продовження децентралізації в бік більшої свободи та відповідальності регіонів.
Так само на порядку денному – антикорупційні ініціативи, передусім в контексті ухвалення та реалізації проекту закону про Антикорупційний суд.
«Ми також звертаємо увагу, що у боротьбі з корупцією вже здійснені такі системні кроки, як успішне запровадження електронної системи державних закупівель Prozorro, суттєві зміни відбулися в банківському секторі. Вони значно звузили поле для корупції», - сказав Володимир Гройсман.
Він наголосив, що сьогодні немає жодних підстав вважати, Україна уповільнила процес реформ. «Прогрес ми детально представимо під час Копенгагенської конференції в червні», - зазначив Прем’єр-міністр.
Під час розмови сторони дійшли згоди, що сьогодні можна сміливо розширювати діалог з Євросоюзом в бік конкретних планів щодо посиленого співробітництва у митній, енергетичній, цифровій сферах, а також у сфері юстиції та внутрішніх справ. Це, впевнений Глава Уряду, створить передумови для забезпечення безпечного простору на зовнішніх кордонах ЄС.
Співрозмовники також торкнулися питання Четвертої програми макрофінансової допомоги ЄС Україні на 2018-2019 років та пріоритетів реформи енергосектору. Київ відзначає солідарність у питаннях енергетики, і зацікавлений в тому, щоб співробітництво у цій сфері розвивалося на взаємовигідних умовах, сказав Володимир Гройсман. Мова, передусім, про адекватну і чесну оцінку проекту «Північний потік - 2», оцінку дій «Газпрому» щодо зловживань монопольним положенням, та опрацювання можливостей спільного розвитку української газотранспортної системи, яка довела свою надійність і здатність забезпечувати безперебійний транзит газу в складних умовах.
Окремо сторони торкнулися питання підтримки позицій та ініціатив Києва з боку ЄС під час саміту Великої Сімки в Канадському місті Шавлевуа на початку червня.
В Одесі відбулося 26 засідання Спільної робочої групи Україна-НАТО з оборонно-технічного співробітництва
24.05.2018
23 травня, в Одесі, в рамках поглиблення практичного партнерства України з НАТО в оборонно-технічній сфері відбулося чергове 26 засідання Спільної робочої групи Україна-НАТО з оборонно-технічного співробітництва.
Під час засідання сторони підбили підсумки оборонно-технічного співробітництва та узгодили пріоритетні кроки поглиблення взаємодії з метою досягнення технічної сумісності ЗС України на короткострокову перспективу.
Помічник секретаря НАТО з оборонних інвестицій Каміль Гранд підкреслив ефективне виконання заходів оборонно-технічного співробітництва в рамках Комплексного пакету допомоги та надав схвальну оцінку проведення реформ в галузі впровадження технічних стандартів у сфері оборони, реалізацію Трастових фондів НАТО.
Сторони погодились щодо ефективності використання Дорожньої карти Україна-НАТО з оборонно-технічного співробітництва як робочого документу, що координує питання досягнення технічної сумісності в оборонній сфері. З метою оптимізації подальшої роботи сторони узгодили та схвалили оновлену Дорожню карту Україна-НАТО з оборонно-технічного співробітництва.
На завершення зустрічі заступника помічника Генерального секретаря НАТО з оборонних інвестицій Пана Ернеста Герольда, який протягом майже 10 років сприяв реалізації проектів оборонно-технічного співробітництва, започаткування нових Трастових фондів Альянсом на підтримку обороноздатності України було нагороджено відзнакою Міністерства оборони України – медаллю “За розвиток військового співробітництва ”.
27.04.2018
Про участь в Антитерористичній операції на сході України у 2014-2015 роках та засади діяльності Литовсько-Польсько-Української бригади розповіли студентам Університету Марії Кюрі-Склодовської під час Днів України в Любліні українські офіцери ЛИТПОЛУКРБРИГ.
У вітальному слові до учасників заходу старший національний представник Збройних Сил України в Республіці Польща полковник Володимир Юданов висловив переконання, що студентам польського вищого навчального закладу буде цікаво почути про перебіг бойових дій з перших уст. Також, за словами полковника Юданова, такі спільні заходи демонструють глибину співпраці Польщі та України і закладають підвалини для більш тісніших соціальних зв’язків між студентською молоддю двох країн.
Дні України розпочалися із перегляду документальних стрічок «Аеропорт» про Кіборгів ДАПу та «Дебальцево». Українські офіцери відповіли на запитання учасників Днів України щодо цих двох операцій в межах їх компетенції та обізнаності.
Майор Андрій Ковалевський під час заходу провів презентацію щодо передумов та початку Антитерористичної операції на сході України. А підполковник Анатолій Іченський в деталях розповів студентам про оборону Луганського летовища, яку до дня виходу з аеропорту здійснювали воїни 80 окремої десантно-штурмової бригади.
— Переконаний, що участь у Днях України представників Генерального консульства України в Любліні та офіцерів командування ЛИТПОЛУКРБРИГ стане важливою інвестицією в обізнаність студентів про події у нашій країні. Адже це не просто якість презентації, а розповіді безпосередніх учасників. Також, приємно бачити, що серед тих студентів-учасників заходу росте чимало друзів України. Це змушує вірити, що міжлюдські стосунки між двома народами лише тіснішатимуть і від цього виграє і Польща, і Україна, — додав полковник Володимир Юданов.
Уряд затвердив План заходів з реалізації Стратегії комунікації євроінтеграції
25.04.2018
Кабінет Міністрів України затвердив План заходів на 2018 рік з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки.
Документ був підготовлений Державним комітетом телебачення і радіомовлення на виконання відповідного розпорядження КМУ. Головні завдання плану – підвищення рівня поінформованості громадян України про можливості, що існують у рамках співпраці з ЄС, та залучення громадян до комунікації. Йдеться, зокрема, про організацію та проведення широкомасштабної інформаційної кампанії, оприлюднення результатів імплементації положень Угоди про асоціацію та інші заходи. Цьогорічний план також передбачає утворення Координаційної ради з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки.
«Це важливий крок у промоції реформ, пов’язаних із євроінтеграцією. Ми вперше запроваджуємо механізм соціологічних зрізів поінформованості населення України про зусилля Уряду щодо європейської інтеграції України», – зазначила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Україна Іванна Климпуш-Цинцадзе, коментуючи ухвалення документа.
Вона також наголосила, що протягом останніх років інформаційні кампанії з комунікації євроінтеграції здійснювалися коштом іноземних партнерів, і часто українська сторона залучалася до розробки меседжів і завдань суто формально. «Цьогоріч ми плануємо власні кампанії про зміст та цілі євроінтеграції», - додала Віце-прем'єр-міністр.
«Згідно з березневим опитуванням КМІС, 60% громадян бракує інформації щодо стратегічного курсу країни. Ми виділяємо бюджетні кошти, інвестуємо в поінформованість українців щодо стратегій розвитку держави. Це велика зміна», – додала Іванна Климпуш-Цинцадзе. За її словами, бюджетне фінансування інформаційних кампаній з євроінтеграції – це відповідальний позитивний крок у правильному напрямку, попри те, що кошти, закладені в бюджет, поки далекі від реальних потреб для потужного інформування з боку держави.
Вона також наголосила на тому, що повноцінна реалізація стратегії комунікації євроінтеграції стане черговим важливим елементом захисту «інформаційної території» держави.
«Ми повинні інвестувати у глибше і краще розуміння громадянами переваг вільного світу, можливостей, які з’являються для бізнесу, науковців, студентів та представників культури у рамках програм, пов’язаних з реалізацією європейської інтеграції України», – резюмувала Віце-прем’єр-міністр.
«Збройні Сили України провели величезну роботу у напрямку взаємосумісності з НАТО»
24.04.2018
На цьому, 23 квітня, наголосив Генеральний директор Міжнародного військового штабу НАТО генерал-лейтенант Збройних сил Королівства Нідерланди Ян Брукс під час зустрічі з начальником Генерального штабу — Головнокомандувачем Збройних Сил України генералом армії України Віктором Муженком.
Представник НАТО відзначив високий рівень підготовки і проведення ХVIII Міжнародного тижня НАТО в Національному університеті оборони України. Цьогорічна тема заходу «Переформатування позиції НАТО для реагування на виклики ХХІ сторіччя».
Сторони обговорили поточну ситуацію на сході України та обмінялися поглядами щодо актуальних питань регіональної безпеки.
Крім цього, в ході зустрічі було обговорено окремі питання подальшої військової співпраці з Альянсом. Зокрема, мова йшла про залучення українських військовослужбовців до навчань, операцій та освітніх ініціатив НАТО. Генерал армії України Віктор Муженко підкреслив важливість подальшого обміну досвідом з країнами-членами Альянсу для досягнення повної взаємосумісності.
Начальник Генерального штабу Збройних Сил України подякував представникам Північно-Атлантичного Альянсу за організаційну та дорадчу допомогу, яку Україна отримує на шляху впровадження військових стандартів НАТО в час протидії російської агресії.
Командування ЛИТПОЛУКРБРИГ відвідали військові дипломати
18.04.2018
Понад 40 представників корпусу аташе з питань оборони різних країн, акредитованих у Республіці Польща, з робочим візитом відвідали командування Литовсько-Польсько-Української бригади імені Великого гетьмана Костянтина Острозького, що в Любліні.
Командир бригади бригадний генерал Зенон Бжушко, його заступник полковник Володимир Юданов та начальник штабу підполковник Елігіус Сенуліс привітали гостей та провели короткий брифінг щодо засад функціонування ЛИТПОЛУКРБРИГ.
Також аташе ознайомилися з перебігом одного з елементів плануючої конференції до навчання «Репід Трайдент — 2018», що цієї осені відбудеться на території Міжнародного центру миротворчості і безпеки на Львівщині.
Військові дипломати оглянули виставку озброєння і військової техніки польського підрозділу зі складу національного компоненту Литовсько-Польсько-Української бригади.
18.04.2018
Європейський Союз долучається до реалізації п’ятирічної програми підтримки енергоефективності в Україні і бере участь у співфінансуванні Фонду енергоефективності.
Відповідні домовленості були досягнути сьогодні в Києві під час перемовин між Урядом України та делегацією Європейської Комісії за активного сприяння Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана.
Результатом перемовин стало підписання Угоди про фінансування Європейською Комісією Програми підтримки енергоефективності в Україні загальною вартістю 268 млн євро, з яких внесок ЄС становитиме 50,00 млн євро.
Серед напрямків використання коштів визначені наступні: підтримка створення та функціонування Фонду енергоефективності через «технічний офіс»; надання технічних консультаційних послуг з енергозбереження; зміцнення спроможностей банків шляхом розробки стандартних робочих процедур та тренінгів, забезпечення відповідності до вимог щодо моніторингу та верифікації тощо.
«Фонд енергоефективності – найякісніший механізм забезпечення нашої енергетичної незалежності. Дякую міжнародним партнерам за фінансову підтримку створення Фонду. Я певен, програми енергоефективності допоможуть не лише менше споживати енергетичних ресурсів, а і підвищувати якість послуг», - наголосив Глава Уряду.
Україна, Молдова та Грузія мають бути частиною Євросоюзу та НАТО — Глава держави
12.04.2018
Україна, Молдова та Грузія визначилися із напрямком свого розвитку і мають стати членами Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу, переконаний Президент Петро Порошенко.
«Зараз є час для стратегічних рішень щодо визначення східноєвропейських кордонів Європейського Союзу та НАТО. Наголошую, що кращої нагоди не буде. Україна, Молдова та Грузія належать до Західного альянсу та мають бути його частиною», — заявив Глава Української держави під час виступу на 11-й Безпековій конференції у Києві.
На його думку, ці питання мають бути у порядку денному під час наступних зустрічей вищого рівня у НАТО та ЄС.
«Щодо НАТО — ми будемо наполягати на Програмі посилених можливостей для України та Плані дій щодо членства. Щодо ЄС — ми будемо поступово просувати всеохоплюючу секторальну інтеграцію паралельно з Угодою про асоціацію. Я маю на увазі Єдиний цифровий ринок. Я маю на увазі Енергетичний союз. Я маю на увазі асоціацію з Шенгенською зоною, так зване Східне партнерство +. Нові амбіційні цілі і завдання для тих країн, включаючи Україну, Молдову і Грузію, які визначили свій шлях», — наголосив Президент.
Петро Порошенко також підкреслив, що цей шлях визначило навіть не стільки керівництво держави: «Народ визначив цей шлях і демонструє дуже потужну підтримку цього вектору».
Глава держави окремо подякував литовським друзям України «за вчасну ініціативу щодо Плану Маршала для України». «Тримайтеся. Нехай вас ніхто не зіб’є. Ми з вами. Ми вистоїмо. Ми переможемо», — сказав він.
07.04.2018
Міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик та генеральний директор Генерального Директорату з питань енергетики Європейської Комісії Домінік Рісторі провели зустріч, під час якої обговорили стан реформування енергетичної галузі, прийняття Річного робочого плану на 2018 рік, реалізацію Меморандуму про взаєморозуміння 2016 року, питання енергоефективності, збереження клімату та розвитку відновлювальної енергетики.
Міністр подякував європейським колегам за послідовну підтримку реформ в Україні та підкреслив особливу важливість розширення існуючого стратегічного партнерства в сфері енергетики з Європейським Союзом.
«Енергетична сфера є однією з найбільш прогресивних у контексті виконання наших зобов’язань за Угодою про асоціацію. Україна відчуває підтримку ЄС», - зазначив Міністр.
Інформуючи про реформування енергетичнеого сектору, Міністр відзначив схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2035 року, заходи щодо інтеграції українського та європейського ринків електричної енергії. Також значним досягненням є прийняття базового законодавства для формування ринків газу та електроенергії. Ігор Насалик наголосив, що Україна посилює політику диверсифікації джерел енергопостачання.
Представники європейської сторони звернули увагу на значний прогрес у просуванні реформ та відзначили результати, які продемонструвала українська сторона, особливо щодо трансформації енергетичного ринку.
«Результати вражаючі. Вони абсолютно не такі, як були 4 роки тому. Все це сталося завдяки ініціативам Міністерства і пана Міністра, нашим спільним зусиллям у досягненні прогресу щодо диверсифікації постачання енергоресурсів, особливо у газовій сфері. Ми продовжимо підтримувати Україну у реформуванні газової та електроенергетичної сфер, нарощуванні потенціалу незалежного регулятора та у русі України щодо анбандлінгу. Це однозначно дозволить залучити інвесторів та побудувати партнерські зв’язки з компаніями у Європі», - зазначив Домінік Рісторі.
При обговоренні енергоефективності та відновлювальної енергетики європейська сторона позитивно відзначила зусилля Уряду щодо впровадження не лише вітрової та сонячної енергії, але також і енергії біомаси та енергії від органічних відходів.
Під час брифінгу за результатами зустрічі Домінік Рісторі запевнив, що підтримує позицію України щодо російського газопроводу в обхід України «Північний потік-2».
«Наша позиція чітка: ми вважаємо, що «Північний потік-2» не сприяє диверсифікації джерел і маршрутів постачання газу. Він не буде підтриманий фінансово з боку ЄС», - зазначив Домінік Рісторі.
Сторони домовилися продовжити співпрацю у напрямі реалізації спільних проектів в енергетичній сфері.
Іванна Климпуш-Цинцадзе: євроатлантична інтеграція має бути вимірюваною
05.04.2018
Україна спільно з окремими державами-членами НАТО розробляє систему індикаторів вимірювання успіху євроатлантичної інтеграції.
Про це Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе повідомила під час засідання Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України, яке відбулося під її головуванням.
«У всіх завдань має бути вимірюваний кінцевий результат. Заходи Річної національної програми мають бути амбітними, але в той же час реалістичними і такими, щоб їх можна було виконати та виміряти», – заявила вона.
Віце-прем’єр-міністр підкреслила, що Річна національна програма під егідою Комісії Україна – НАТО (РНП) залишається ключовим системним документом взаємодії з НАТО та важливим інструментом здійснення реформ в Україні за підтримки Альянсу. Вона нагадала, що РНП-2018, яка була затверджена Указом Президента України від 28 березня 2018 року № 89/2018, містить 455 заходів за участі 58 міністерств та відомств, не враховуючи місцеві органи влади, інші інституції чи організації.
Крім того, Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що торік робота в частині співробітництва з НАТО нарешті набула системності та планомірності, отримуючи в результаті дедалі більше підтримки з боку держави та суспільства. «Ми повинні продовжувати у такому ж темпі задля того, щоб усі процеси відносин з НАТО стали якомога чіткішими, прозорими та ефективними», – сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Торкаючись теми підготовки проекту РНП на 2019 рік, Віце-прем’єр-міністр підкреслила необхідність пов’язати його з процесом підготовки проекту Державного бюджету на 2019 рік. «Це дозволить забезпечити коректне планування заходів співробітництва з НАТО, підкріплюючи їх відповідним державним фінансуванням», – додала вона.
Віце-прем’єр-міністр також закликала інтенсифікувати роботу над змістовним наповненням Робочої програми Платформи Україна - НАТО з вивчення досвіду протидії гібридній війні в Україні, створеної відповідно до рішення Варшавського саміту НАТО 2016 року.
На засіданні також порушувалися питання посилення гендерного чинника у складових сектору безпеки і оборони відповідно до стандартів та рекомендацій НАТО і, зокрема, уніфікації підходів до викладання гендерної тематики в навчальних закладах сектору безпеки і оборони.
Іванна Климпуш-Цинцадзе констатувала, що державна політика забезпечення гендерної рівності часто викладається непослідовно. У зв’язку з цим вона поінформувала про намір провести із залученням міжнародних експертів т.зв. «feasibility study», тобто аналіз потенційних точок входу для комплексної інтеграції гендерних підходів до навчальних програм ВНЗ.
Серед інших тем, обговорених під час засідання, були, зокрема, підготовка збірної команди України до міжнародних спортивних змагань Ігри Нескорених, які відбудуться в Сіднеї (Австралія) наприкінці жовтня, а також проведення національних змагань Ukrainian Defense Hackaton, які планується провести у Києві в липні цього року.
05.04.2018
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе зустрілася з делегацією депутатів Комітету у закордонних справах Європейського Парламенту.
Візит європарламентарів відбувається в рамках підготовки групою депутатів Звіту щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що буде представлений у Європейському Парламенті восени цього року.
Віце-прем’єр-міністр поінформувала депутатів про те, що у лютому Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції презентував Звіт про виконання Угоди про асоціацію за 2017 рік. «Це не просто добірка статистичної інформації, а детальний аналіз роботи, яку за останній рік проробила уся країна», – сказала вона.
Також Віце-прем’єр-міністр розповіла про плани з євроінтеграції на цей рік. Наразі пріоритетом є ефективна співпраця між Парламентом та Урядом у виконанні Дорожньої карти законодавчого забезпечення виконання Угоди про асоціацію. Вона базується на Урядовому плані дій з виконання Угоди та містить 57 пріоритетних законопроектів, з яких 4 вже ухвалені в цілому, а 7 – у першому читанні. Такий темп з початку року вселяє оптимізм на продовження плідної співпраці між усіма сторонами процесу.
Іванна Климпуш-Цинцадзе також нагадала депутатам Європарламенту, що зміни в Україні відбуваються на тлі російської агресії. Але, навіть не зважаючи на це та опір старої системи, вдалося розпочати такі складні, але життєво необхідні реформи, як медичну, освітню і пенсійну та наблизитися до початку процесу приватизації.
Говорячи про проблеми, з якими зіштовхується процес євроінтеграції, директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина зазначила, що наразі існує три головні проблеми: опір старої системи, часто нереалістичні строки, встановлені Угодою ще у 2007 році, а також завдання, впровадження яких неможливо розпочати без ухвалення Парламентом законодавчих рамок.
«Маємо винести євроінтеграцію за рамки політичної боротьби», – додала Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Представники Європарламенту своєю чергою поцікавилися, чи може після виборів 2019 року з’явитися загроза євроінтеграційній політиці Україні з боку популістичних сил та як процес зближення з ЄС сприймається в регіонах. Віце-прем’єр-міністр погодилася, що з наближенням виборів активізуються популісти, які часто маніпулюють даними та дезінформують населення, і це підсилюється російською пропагандою. Тому Уряд започаткував програму інформування населення про євроінтеграцію.
Також співрозмовники обговорили європейську політику, зокрема, питання прокладання газопроводу «Північний потік-2». «Погоджуючись на цей проект, Європа не підсилить свою енергетичну незалежність, а навпаки. Не можна сподіватися, що Росія дотримуватиметься своїх обіцянок після її дій в Україні та останніх подій у Великій Британії», – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Глава держави затвердив Річну національну програму співробітництва України з НАТО
Президент: Україна прагне у найближчі 10 років приєднатися до НАТО
Рівненщина: «ремонт» медицини» продовжується
Створити ЦНАП рівненським громадам допоможе U-LEAD
Кораблі ВМС ЗС України та Турецької Республіки провели спільне тренування
НАТО вітає значне покращення співробітництва з Україною у рамках «Процесу планування та оцінки сил»
У МЗС відбулося урочисте завершення Тижня Франкофонії в Україні
Президент: Україна прагне у найближчі 10 років приєднатися до НАТО
